Війна і мир

Chapter 15

           Whydoyouthinksobadlyofme?”

           “Idon’tthinkanything,onlyIdon’tunderstandthis...”

           “Waitabit,Sónya,you’llunderstandeverything.You’llseewhatamanheis!Nowdon’tthinkbadlyofmeorofhim.Idon’tthinkbadlyofanyone:Iloveandpityeverybody.ButwhatamItodo?”

           SónyadidnotsuccumbtothetendertoneNatáshausedtowardher.ThemoreemotionalandingratiatingtheexpressionofNatásha’sfacebecame,themoreseriousandsterngrewSónya’s.

           “Natásha,”saidshe,“youaskedmenottospeaktoyou,andIhaven’tspoken,butnowyouyourselfhavebegun.Idon’ttrusthim,Natásha.Whythissecrecy?”

           “Again,again!”interruptedNatásha.

           “Natásha,Iamafraidforyou!”

           “Afraidofwhat?”

           “Iamafraidyou’regoingtoyourruin,”saidSónyaresolutely,andwasherselfhorrifiedatwhatshehadsaid.

           AngeragainshowedinNatásha’sface.

           “AndI’llgotomyruin,Iwill,assoonaspossible!It’snotyourbusiness!Itwon’tbeyou,butI,who’llsuffer.Leavemealone,leavemealone!Ihateyou!”

           “Natásha!”moanedSónya,aghast.

           “Ihateyou,Ihateyou!You’remyenemyforever!”AndNatásharanoutoftheroom.

           NatáshadidnotspeaktoSónyaagainandavoidedher.Withthesameexpressionofagitatedsurpriseandguiltshewentaboutthehouse,takingupnowoneoccupation,nowanother,andatonceabandoningthem.

           HardasitwasforSónya,shewatchedherfriendanddidnotletheroutofhersight.

Зміст книги
Налаштування
Фон сторінки
Розмір шрифту
Міжрядковий інтервал
Фразові дієслова
Показати / Приховати меню
Шрифт
Roboto Lora
Уведомления
Сторінка 1061 з 2250