Війна і мир

Chapter 25

           ButNatáshawasnotsatisfiedwithherownwords:shefeltthattheydidnotconveythepassionatelypoeticfeelingshehadexperiencedthatdayandwishedtoconvey.“Hewassuchadelightfuloldman,anditwassodarkintheforest...andhehadsuchkind...No,Ican’tdescribeit,”shehadsaid,flushedandexcited.PrinceAndrewsmilednowthesamehappysmileasthenwhenhehadlookedintohereyes.“Iunderstoodher,”hethought.“Inotonlyunderstoodher,butitwasjustthatinner,spiritualforce,thatsincerity,thatfranknessofsoul—thatverysoulofherswhichseemedtobefetteredbyherbody—itwasthatsoulIlovedinher...lovedsostronglyandhappily...”andsuddenlyherememberedhowhislovehadended.“Hedidnotneedanythingofthatkind.Heneithersawnorunderstoodanythingofthesort.Heonlysawinheraprettyandfreshyounggirl,withwhomhedidnotdeigntounitehisfate.AndI?...andheisstillaliveandgay!”

           PrinceAndrewjumpedupasifsomeonehadburnedhim,andagainbeganpacingupanddowninfrontoftheshed.

           

Зміст книги
Налаштування
Фон сторінки
Розмір шрифту
Міжрядковий інтервал
Фразові дієслова
Показати / Приховати меню
Шрифт
Roboto Lora
Уведомления
Сторінка 1427 з 2250