Анна Кареніна

Chapter 17

           “ButIsawherandforgaveher.Andthehappinessofforgivenesshasrevealedtomemyduty.Iforgivecompletely.Iwouldoffertheothercheek,Iwouldgivemycloakifmycoatbetaken.IpraytoGodonlynottotakefrommetheblissofforgiveness!”

           Tearsstoodinhiseyes,andtheluminous,serenelookinthemimpressedVronsky.

           “Thisismyposition:youcantramplemeinthemud,makemethelaughing-stockoftheworld,Iwillnotabandonher,andIwillneverutterawordofreproachtoyou,”AlexeyAlexandrovitchwenton.“Mydutyisclearlymarkedforme;Ioughttobewithher,andIwillbe.Ifshewishestoseeyou,Iwillletyouknow,butnowIsupposeitwouldbebetterforyoutogoaway.”

           Hegotup,andsobscutshorthiswords.Vronskytoowasgettingup,andinastooping,notyeterectposture,lookedupathimfromunderhisbrows.HedidnotunderstandAlexeyAlexandrovitch’sfeeling,buthefeltthatitwassomethinghigherandevenunattainableforhimwithhisviewoflife.

           

Зміст книги
Налаштування
Фон сторінки
Розмір шрифту
Міжрядковий інтервал
Фразові дієслова
Показати / Приховати меню
Шрифт
Roboto Lora
Уведомления
Сторінка 705 з 1375