Посмертні записки Піквікського клубу

Showing how Mr. Samuel Weller got into Difficulties

           Therewasanexpressiononhiscountenanceindoingsonotofdismayorapprehension,butpartakingmoreofthesweetandgentlecharacterofhope.Agleamofresignation,andevenofcheerfulness,passedoverhisfacetoo,asheslowlysaid,‘Iain’tquitecertain,Sammy;Iwouldn’tliketosayIwosaltogetherpositive,incaseofanysubsekentdisappointment,butIraytherthink,myboy,Iraytherthink,thattheshepherd’sgotthelivercomplaint!’

           ‘Doeshelookbad?’inquiredSam.

           ‘He’suncommonpale,’repliedhisfather,‘‘ceptaboutthenose,whichisredderthanever.Hisappetiteisweryso-so,butheimbibeswonderful.’

           SomethoughtsoftherumappearedtoobtrudethemselvesonMr.Weller’smind,ashesaidthis;forhelookedgloomyandthoughtful;butheveryshortlyrecovered,aswastestifiedbyaperfectalphabetofwinks,inwhichhewasonlywonttoindulgewhenparticularlypleased.

           ‘Vell,now,’saidSam,‘aboutmyaffair.Justopenthemearso’yourn,anddon’tsaynothin’tillI’vedone.’Withthispreface,Samrelated,assuccinctlyashecould,thelastmemorableconversationhehadhadwithMr.Pickwick.

           ‘Stoptherebyhimself,poorcreetur!’exclaimedtheelderMr.Weller,‘withoutnobodytotakehispart!Itcan’tbedone,Samivel,itcan’tbedone.’

           ‘O’courseitcan’t,’assertedSam:‘Iknow’dthat,aforeIcame.

Налаштування
Фон сторінки
Розмір шрифту
Міжрядковий інтервал
Фразові дієслова
Показати / Приховати меню
Шрифт
Roboto Lora
Уведомления
Сторінка 984 з 1301