Посмертні записки Піквікського клубу

A pleasant Day with an unpleasant Termination

           

           ‘Now,Winkle,’saidtheoldgentleman,‘followmesoftly,anddon’tbetoolatethistime.’

           ‘Neverfear,’saidMr.Winkle.‘Aretheypointing?’

           ‘No,no;notnow.Quietlynow,quietly.’Ontheycrept,andveryquietlytheywouldhaveadvanced,ifMr.Winkle,intheperformanceofsomeveryintricateevolutionswithhisgun,hadnotaccidentallyfired,atthemostcriticalmoment,overtheboy’shead,exactlyintheveryspotwherethetallman’sbrainwouldhavebeen,hadhebeenthereinstead.

           ‘Why,whatonearthdidyoudothatfor?’saidoldWardle,asthebirdsflewunharmedaway.

           ‘Ineversawsuchaguninmylife,’repliedpoorMr.Winkle,lookingatthelock,asifthatwoulddoanygood.‘Itgoesoffofitsownaccord.ItWILLdoit.’

           ‘Willdoit!’echoedWardle,withsomethingofirritationinhismanner.‘Iwishitwouldkillsomethingofitsownaccord.’

           ‘It’lldothataforelong,Sir,’observedthetallman,inalow,propheticvoice.

           ‘Whatdoyoumeanbythatobservation,Sir?’inquiredMr.Winkle,angrily.

           ‘Nevermind,Sir,nevermind,’repliedthelonggamekeeper;‘I’venofamilymyself,sir;andthishereboy’smotherwillgetsomethinghandsomefromSirGeoffrey,ifhe’skilledonhisland.Loadagain,Sir,loadagain.’

           ‘Takeawayhisgun,’criedMr.

Налаштування
Фон сторінки
Розмір шрифту
Міжрядковий інтервал
Фразові дієслова
Показати / Приховати меню
Шрифт
Roboto Lora
Уведомления
Сторінка 407 з 1301