Злочин та покарання

Chapter 5

           Butyouarewrong,youwon’tdoit!Butwhygivemesuchahint?Ishereckoningonmyshatterednerves?No,myfriend,youarewrong,youwon’tdoiteventhoughyouhavesometrapforme...letusseewhatyouhaveinstoreforme.”

           Andhebracedhimselftofaceaterribleandunknownordeal.AttimeshelongedtofallonPorfiryandstranglehim.Thisangerwaswhathedreadedfromthebeginning.Hefeltthathisparchedlipswerefleckedwithfoam,hisheartwasthrobbing.Buthewasstilldeterminednottospeaktilltherightmoment.Herealisedthatthiswasthebestpolicyinhisposition,becauseinsteadofsayingtoomuchhewouldbeirritatinghisenemybyhissilenceandprovokinghimintospeakingtoofreely.Anyhow,thiswaswhathehopedfor.

           “No,Iseeyoudon’tbelieveme,youthinkIamplayingaharmlessjokeonyou,”Porfirybeganagain,gettingmoreandmorelively,chucklingateveryinstantandagainpacingroundtheroom.“Andtobesureyou’reright:Godhasgivenmeafigurethatcanawakennonebutcomicideasinotherpeople;abuffoon;butletmetellyou,andIrepeatit,excuseanoldman,mydearRodionRomanovitch,youareamanstillyoung,sotosay,inyourfirstyouthandsoyouputintellectaboveeverything,likeallyoungpeople.

Налаштування
Фон сторінки
Розмір шрифту
Міжрядковий інтервал
Фразові дієслова
Показати / Приховати меню
Шрифт
Roboto Lora
Уведомления
Сторінка 485 з 778