Віднесені вітром

Chapter 33

           Icouldkisstheoldblackfool,I’msogladtoseehim,thoughtScarlett,joyfullyandshecalled:"RungetAuntie’sswoonbottle,Peter!It’sreallyme!"

           ThatnighttheinevitablehominyanddriedpeaswereonAuntPitty’ssuppertableand,asScarlettatethem,shemadeavowthatthesetwodisheswouldneverappearonhertablewhenshehadmoneyagain.And,nomatterwhatpriceshehadtopay,shewasgoingtohavemoneyagain,morethanjustenoughtopaythetaxesonTara.Somehow,somedayshewasgoingtohaveplentyofmoneyifshehadtocommitmurdertogetit.

           Intheyellowlamplightofthediningroom,sheaskedPittyaboutherfinances,hopingagainsthopethatCharles’familymightbeabletolendherthemoneysheneeded.ThequestionswerenonetoosubtlebutPitty,inherpleasureathavingamemberofthefamilytotalkto,didnotevennoticethebaldwaythequestionswereput.Sheplungedwithtearsintothedetailsofhermisfortunes.Shejustdidn’tknowwhereherfarmsandtownpropertyandmoneyhadgonebuteverythinghadslippedaway.Atleast,thatwaswhatBrotherHenrytoldher.Hehadn’tbeenabletopaythetaxesonherestate.EverythingexceptthehouseshewaslivinginwasgoneandPittydidnotstoptothinkthatthehousehadneverbeenhersbutwasthejointpropertyofMelanieandScarlett.BrotherHenrycouldjustbarelypaytaxesonthishouse.Hegaveheralittlesomethingeverymonthtoliveonand,thoughitwasveryhumiliatingtotakemoneyfromhim,shehadtodoit.

Налаштування
Фон сторінки
Розмір шрифту
Міжрядковий інтервал
Фразові дієслова
Показати / Приховати меню
Шрифт
Roboto Lora
Уведомления
Сторінка 800 з 1537