Девід Копперфільд

My Holidays. Especially One Happy Afternoon

           

           ‘Notthemessage?’

           ‘Themessagewasrightenough,perhaps,’saidMr.Barkis;‘butitcometoanendthere.’

           Notunderstandingwhathemeant,Irepeatedinquisitively:‘Cametoanend,Mr.Barkis?’

           ‘Nothingcomeofit,’heexplained,lookingatmesideways.‘Noanswer.’

           ‘Therewasananswerexpected,wasthere,Mr.Barkis?’saidI,openingmyeyes.Forthiswasanewlighttome.

           ‘Whenamansayshe’swillin’,’saidMr.Barkis,turninghisglanceslowlyonmeagain,‘it’sasmuchastosay,thatman’sa-waitin’foraanswer.’

           ‘Well,Mr.Barkis?’

           ‘Well,’saidMr.Barkis,carryinghiseyesbacktohishorse’sears;‘thatman’sbeena-waitin’foraanswereversince.’

           ‘Haveyoutoldherso,Mr.Barkis?’

           ‘Nono,’growledMr.Barkis,reflectingaboutit.‘Iain’tgotnocalltogoandtellherso.Ineversaidsixwordstohermyself,Iain’ta-goin’totellherso.’

           ‘Wouldyoulikemetodoit,Mr.Barkis?’saidI,doubtfully.‘Youmighttellher,ifyouwould,’saidMr.Barkis,withanotherslowlookatme,‘thatBarkiswasa-waitin’foraanswer.Saysyou-whatnameisit?’

           ‘Hername?’

           ‘Ah!’saidMr.Barkis,withanodofhishead.

           ‘Peggotty.

Налаштування
Фон сторінки
Розмір шрифту
Міжрядковий інтервал
Фразові дієслова
Показати / Приховати меню
Шрифт
Roboto Lora
Уведомления
Сторінка 174 з 1418