Девід Копперфільд

A Visitor

           LittleAgnes,attractedbyhislooks,hadruntobringhimin,andIhadnotyetclearlyseenhisface,whenmywife,startingup,criedouttome,inapleasedandagitatedvoice,thatitwasMr.Peggotty!

           ItWASMr.Peggotty.Anoldmannow,butinaruddy,hearty,strongoldage.Whenourfirstemotionwasover,andhesatbeforethefirewiththechildrenonhisknees,andtheblazeshiningonhisface,helooked,tome,asvigorousandrobust,withalashandsome,anoldman,aseverIhadseen.

           ‘Mas’rDavy,’saidhe.Andtheoldnameintheoldtonefellsonaturallyonmyear!‘Mas’rDavy,’tisajoyfulhourasIseeyou,oncemore,‘longwithyourowntrewwife!’

           ‘Ajoyfulhourindeed,oldfriend!’criedI.

           ‘Andtheseheerprettyones,’saidMr.Peggotty.‘Tolookattheseheerflowers!Why,Mas’rDavy,youwasbuttheheighthofthelittlestofthese,whenIfirstseeyou!WhenEm’lywarn’tnobigger,andourpoorladwereBUTalad!’

           ‘Timehaschangedmemorethanithaschangedyousincethen,’saidI.‘Butletthesedearroguesgotobed;andasnohouseinEnglandbutthismustholdyou,tellmewheretosendforyourluggage(istheoldblackbagamongit,thatwentsofar,Iwonder!),andthen,overaglassofYarmouthgrog,wewillhavethetidingsoftenyears!’

           ‘Areyoualone?’askedAgnes.

           ‘Yes,ma’am,’hesaid,kissingherhand,‘quitealone.

Налаштування
Фон сторінки
Розмір шрифту
Міжрядковий інтервал
Фразові дієслова
Показати / Приховати меню
Шрифт
Roboto Lora
Уведомления
Сторінка 1400 з 1418