Девід Копперфільд

Return

           

           ‘Why,mydearCopperfield,’saidTraddles,stickinghishairuprightwithbothhands,andthenputtinghishandsonmyknees,‘Iammarried!’

           ‘Married!’Icriedjoyfully.

           ‘Lordblessme,yes,!’saidTraddles‘bytheReverendHoracetoSophydowninDevonshire.Why,mydearboy,she’sbehindthewindowcurtain!Lookhere!’

           Tomyamazement,thedearestgirlintheworldcameatthatsameinstant,laughingandblushing,fromherplaceofconcealment.Andamorecheerful,amiable,honest,happy,bright-lookingbride,Ibelieve(asIcouldnothelpsayingonthespot)theworldneversaw.Ikissedherasanoldacquaintanceshould,andwishedthemjoywithallmymightofheart.

           ‘Dearme,’saidTraddles,‘whatadelightfulre-unionthisis!Youaresoextremelybrown,mydearCopperfield!Godblessmysoul,howhappyIam!’

           ‘AndsoamI,’saidI.

           ‘AndIamsureIam!’saidtheblushingandlaughingSophy.

           ‘Weareallashappyaspossible!’saidTraddles.‘Eventhegirlsarehappy.Dearme,IdeclareIforgotthem!’

           ‘Forgot?’saidI.

           ‘Thegirls,’saidTraddles.‘Sophy’ssisters.Theyarestayingwithus.TheyhavecometohaveapeepatLondon.Thefactis,whenwasityouthattumbledupstairs,Copperfield?’

           ‘Itwas,’saidI,laughing.

Налаштування
Фон сторінки
Розмір шрифту
Міжрядковий інтервал
Фразові дієслова
Показати / Приховати меню
Шрифт
Roboto Lora
Уведомления
Сторінка 1331 з 1418