Титанік

Chapter 16

           

           Andwhennearlyallhadgoneandthecrowdinthedockswasmeltingaway,oneman,whohaduntilthenremainedsecludedintheshipcamequietlyout,haggardandstrickenwithwoe:BruceIsmay,therepresentativeandfigure-headofthatprideandpowerwhichhadgivenbeingtotheTitanic.Inasenseheboreonhisownshoulderstheburdenofeverysufferer’sgriefandloss;andheboreit,notwithshame,forhehadnocauseforshame,butwithreticenceofwordsandactivityinsuchalleviatingdeedsaswerepossible,andwithadignitywhichwasproofagainsteventhebitterinjusticeofwhichhewasthevictiminthedaysthatfollowed.TherewaspityenoughinNewYork,hystericalpity,sentimentalpity,realpity,practicalpity,foralltheobviousandpatentdistressofthebereavedanddestitute;buttherewasnopityforthismanwho,ofallthatraggedremnantthatwalkedbacktolifedowntheCarpathia’sgangway,hadperhapsthemostneedofpity.

           

Налаштування
Фон сторінки
Розмір шрифту
Міжрядковий інтервал
Фразові дієслова
Показати / Приховати меню
Шрифт
Roboto Lora
Уведомления
Сторінка 106 з 114