Аня з острова Принца Едуарда

A Book of Revelation

           Hadcloseshave,dough!Datboy,hejus’keelhimselfatcollege.Well,Imus’hurry.Deoldman,he’llbeinhurrytoseeme.”

           Pacifiqueresumedhiswalkandhiswhistle.Annegazedafterhimwitheyeswherejoywasdrivingoutthestrainedanguishofthenight.Hewasaverylank,veryragged,veryhomelyyouth.Butinhersighthewasasbeautifulasthosewhobringgoodtidingsonthemountains.Never,aslongasshelived,wouldAnneseePacifique’sbrown,round,black-eyedfacewithoutawarmremembranceofthemomentwhenhehadgiventohertheoilofjoyformourning.

           LongafterPacifique’sgaywhistlehadfadedintothephantomofmusicandthenintosilencefarupunderthemaplesofLover’sLaneAnnestoodunderthewillows,tastingthepoignantsweetnessoflifewhensomegreatdreadhasbeenremovedfromit.Themorningwasacupfilledwithmistandglamor.Inthecornernearherwasarichsurpriseofnew-blown,crystal-dewedroses.Thetrillsandtricklesofsongfromthebirdsinthebigtreeaboveherseemedinperfectaccordwithhermood.Asentencefromaveryold,verytrue,verywonderfulBookcametoherlips,

           “Weepingmayendureforanightbutjoycomethinthemorning.”

           

Налаштування
Фон сторінки
Розмір шрифту
Міжрядковий інтервал
Фразові дієслова
Показати / Приховати меню
Шрифт
Roboto Lora
Уведомления
Сторінка 287 з 294