Щоденник незначної особи

Chapter 15

           Heshoutedtorespectablepeoplewhowerewalkingquietlyintheroadtogetoutoftheway;heflickedatthehorseofanoldmanwhowasriding,causingittorear;and,asIhadtoridebackwards,Iwascompelledtofaceagangofroughsinadonkey-cart,whomLupinhadchaffed,andwhoturnedandfollowedusfornearlyamile,bellowing,indulgingincoarsejokesandlaughter,tosaynothingofoccasionallypeltinguswithorange-peel.

           Lupin’sexcusethatthePrinceofWaleswouldhavetoputupwiththesamesortofthingifhedrovetotheDerbywasoflittleconsolationtoeitherCarrieormyself.FrankMutlarcalledintheevening,andLupinwentoutwithhim.

           February11.FeelingalittleconcernedaboutLupin,ImusteredupcouragetospeaktoMr.Perkuppabouthim.Mr.Perkupphasalwaysbeenmostkindtome,soItoldhimeverything,includingyesterday’sadventure.Mr.Perkuppkindlyreplied:“Thereisnonecessityforyoutobeanxious,Mr.Pooter.Itwouldbeimpossibleforasonofsuchgoodparentstoturnouterroneously.Rememberheisyoung,andwillsoongetolder.Iwishwecouldfindroomforhiminthisfirm.”Theadviceofthisgoodmantakesloadsoffmymind.IntheeveningLupincamein.

           Afterourlittlesupper,hesaid:“Mydearparents,Ihavesomenews,whichIfearwillaffectyouconsiderably.”Ifeltaqualmcomeoverme,andsaidnothing.Lupinthensaid:“ItMaydistressyouinfact,I’msureitwillbutthisafternoonIhavegivenupmyponyandtrapforever.

Налаштування
Фон сторінки
Розмір шрифту
Міжрядковий інтервал
Фразові дієслова
Показати / Приховати меню
Шрифт
Roboto Lora
Уведомления
Сторінка 100 з 160