Викрадений
Chapter 26
“I’mthinkingyehaveratheralongtongue,”shesaidatlasttoAlan.
“Ay”saidAlan;“butyeseeIkenthefolkIspeakto.”
“Iwouldneverbetrayye,”saidshe,“ifyemeanthat.”
“No,”saidhe,“ye’renotthatkind.ButI’lltellyewhatyewoulddo,yewouldhelp.”
“Icouldnae,”saidshe,shakingherhead.“Na,Icouldnae.”
“No,”saidhe,“butifyecould?”
Sheansweredhimnothing.
“Lookhere,mylass,”saidAlan,“thereareboatsintheKingdomofFife,forIsawtwo(noless)uponthebeach,asIcameinbyyourtown’send.NowifwecouldhavetheuseofaboattopassundercloudofnightintoLothian,andsomesecret,decentkindofamantobringthatboatbackagainandkeephiscounsel,therewouldbetwosoulssaved—minetoalllikelihood—histoadeadsurety.
Налаштування
Фон сторінки
Розмір шрифту
Міжрядковий інтервал
Фразові дієслова
Показати / Приховати меню
Шрифт
Roboto
Lora
Уведомления