Ностромо

Chapter 9

           Whenitceasedtheearthenwarefilterinthecornerofthekitchenkeptonitsswiftmusicaldrip,dripintothegreatporousjarbelow.

           Towardssunsethegotup,andwithslowmovementsdisappearedupthenarrowstaircase.Hisbulkfilledit;andtherubbingofhisshouldersmadeasmallnoiseasofamouserunningbehindtheplasterofawall.Whileheremaineduptherethehousewasasdumbasagrave.Then,withthesamefaintrubbingnoise,hedescended.Hehadtocatchatthechairsandtablestoregainhisseat.Heseizedhispipeoffthehighmantelofthefire-placebutmadenoattempttoreachthetobaccothrustitemptyintothecornerofhismouth,andsatdownagaininthesamestaringpose.ThesunofPedrito’sentryintoSulaco,thelastsunofSenorHirsch’slife,thefirstofDecoud’ssolitudeontheGreatIsabel,passedovertheAlbergod’ltaliaUnaonitswaytothewest.Thetinklingdrip,dripofthefilterhadceased,thelampupstairshadburntitselfout,andthenightbesetGiorgioViolaandhisdeadwifewithitsobscurityandsilencethatseemedinvincibletilltheCapatazdeCargadores,returningfromthedead,putthemtoflightwiththesplutterandflareofamatch.

           “Si,viejo.Itisme.Wait.”

           Nostromo,afterbarricadingthedoorandclosingtheshutterscarefully,gropeduponashelfforacandle,andlitit.

           OldViolahadrisen.HefollowedwithhiseyesinthedarkthesoundsmadebyNostromo.

Налаштування
Фон сторінки
Розмір шрифту
Міжрядковий інтервал
Фразові дієслова
Показати / Приховати меню
Шрифт
Roboto Lora
Уведомления
Сторінка 558 з 675