Портрет художника в юності

Chapter 2

           

           TheconfessioncameonlyfromStephen’slipsand,whiletheyspokethewords,asuddenmemoryhadcarriedhimtoanotherscenecalledup,asifbymagic,atthemomentwhenhehadnotedthefaintcrueldimplesatthecornersofHeron’ssmilinglipsandhadfeltthefamiliarstrokeofthecaneagainsthiscalfandhadheardthefamiliarwordofadmonition:

           Admit.

           Itwastowardsthecloseofhisfirstterminthecollegewhenhewasinnumbersix.Hissensitivenaturewasstillsmartingunderthelashesofanundivinedandsqualidwayoflife.HissoulwasstilldisquietedandcastdownbythedullphenomenonofDublin.Hehademergedfromatwoyears’spellofreverytofindhimselfinthemidstofanewscene,everyeventandfigureofwhichaffectedhimintimately,disheartenedhimoralluredand,whetheralluringordisheartening,filledhimalwayswithunrestandbitterthoughts.Alltheleisurewhichhisschoollifelefthimwaspassedinthecompanyofsubversivewriterswhosejibesandviolenceofspeechsetupafermentinhisbrainbeforetheypassedoutofitintohiscrudewritings.

Налаштування
Фон сторінки
Розмір шрифту
Міжрядковий інтервал
Фразові дієслова
Показати / Приховати меню
Шрифт
Roboto Lora
Уведомления
Сторінка 96 з 338