Портрет художника в юності

Chapter 2

           

           Itwasthesignalfortheironset.NashpinionedhisarmsbehindwhileBolandseizedalongcabbagestumpwhichwaslyinginthegutter.StrugglingandkickingunderthecutsofthecaneandtheblowsoftheknottystumpStephenwasbornebackagainstabarbedwirefence.

           AdmitthatByronwasnogood.

           No.

           Admit.

           No.

           Admit.

           No.No.

           Atlastafterafuryofplungeshewrenchedhimselffree.HistormentorssetofftowardsJones’sRoad,laughingandjeeringathim,whilehe,halfblindedwithtears,stumbledon,clenchinghisfistsmadlyandsobbing.

           WhilehewasstillrepeatingtheCONFITEORamidtheindulgentlaughterofhishearersandwhilethescenesofthatmalignantepisodewerestillpassingsharplyandswiftlybeforehismindhewonderedwhyheborenomalicenowtothosewhohadtormentedhim.Hehadnotforgottenawhitoftheircowardiceandcrueltybutthememoryofitcalledforthnoangerfromhim.Allthedescriptionsoffierceloveandhatredwhichhehadmetinbookshadseemedtohimthereforeunreal.EventhatnightashestumbledhomewardsalongJones’sRoadhehadfeltthatsomepowerwasdivestinghimofthatsudden-wovenangeraseasilyasafruitisdivestedofitssoftripepeel.

           Heremainedstandingwithhistwocompanionsattheendoftheshedlisteningidlytotheirtalkortotheburstsofapplauseinthetheatre.

Налаштування
Фон сторінки
Розмір шрифту
Міжрядковий інтервал
Фразові дієслова
Показати / Приховати меню
Шрифт
Roboto Lora
Уведомления
Сторінка 101 з 338