Тінь над Іннсмутом

Chapter 3

           "Matthedidn’tlikethisbusinessatall,an’wantedObedshudkeepawayfromtheisland;buttheCap’nwassharpfergain,an’faoundhecudgetthemgold-likethingssocheapitudpayhimtomakeaspecialtyofthem.Thingswentonthatwayforyearsan’Obedgotenougho’thatgold-likestufftomakehimstarttherefineryinWaite’soldrun-daownfullin’mill.Hedidn’tdasssellthepiecesliketheywas,forfolksudbeallthetimeaskin’questions.Allthesamehiscrewsudgetapiecean’disposeofitnaowandthen,eventhoughtheywassworetokeepquiet;an’helethiswomen-folkswearsomeo’thepiecesaswasmorehuman-likethanmost.

           "Well,comeabaoutthutty-eightwhenIwassevenyear’oldObedhefaoundtheislandpeopleallwipedaoutbetweenv’yages.Seemstheotherislandershadgotwindo’whatwasgoin’on,andhadtookmattersintotheirownhands.S’posetheymustahad,afterall,themoldmagicsignsastheseathingssayswastheonlythingstheywasafeardof.Notellin’whatanyo’themKanakyswillchancetogitaholtofwhenthesea-bottomthrowsupsomeislandwithruinsolder’nthedeluge.Piouscusses,thesewastheydidn’tleavenothin’standin’oneitherthemainislandorthelittlevolcanicisletexcep’whatpartsoftheruinswastoobigtoknockdaown.Insomeplacestheywaslittlestonesstrewedabaoutlikecharmswithsomethin’on’emlikewhatyecallaswastikanaowadays.Prob’lythemwastheOldOnes’signs.

Налаштування
Фон сторінки
Розмір шрифту
Міжрядковий інтервал
Фразові дієслова
Показати / Приховати меню
Шрифт
Roboto Lora
Уведомления
Сторінка 42 з 129